.jpg)
.jpg)
Тематичне вивчення "Удосконалення роботи мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку"
У закладі дошкільної освіти розхпочався тиждень тематичного вивчення на тему: "Удосконалення роботи мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку".
Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку
Мовленнєве вдосконалення дитини зумовлено потребою в спілкуванні. Проте ніяка, навіть духовна їжа та найкращі мовленнєві зразки не вестимуть малюка, якщо воно не відкриє для себе необхідність користуватися культурними формами мовлення. Тобто без внутрішньої роботи, без розв’язання дитиною своїх власних труднощів розвитку неможливо опанувати мову, як надбання культури. Складність процесу полягає ще й у тому, що кожний індивід іде до цього у власному темпі та своїх шляхах.У чому полягає головна суперечність у підходах до розв’язання проблеми мовленнєвого розвитку дітей? Кожен педагог бажає дослідити у результаті своєї роботи добре сформованого мовлення у вихованців (йдеться про розвинені проблеми у спілкуванні із дорослими та однолітками, вміння спілкуватися, самостійно виражати свої думки та інші досягнення, які в сукупності можна було б назвати мовленнєві здібності.)
Так , у практиці дошкільного виховання спостерігається суперечність між розумінням важливості спілкування для психічного розвитку особистості розвитку дитини та не розв’язністю проблем формування самого спілкування , як діяльності. Отже, мовленнєве спілкування є передумовою розвитку особистості дитини, можливості засвоювати окультурені людські дії у ході активної взаємодії з дорослими та однолітками.
Мовлення якнайкраще виражає особистість. Воно характеризую набутий досвід культурних традицій та соціальної взаємодії людей, принципи людського мислення, індивідуальні особливості будови органів, що бере участь у мовленні. При цьому важливими є розвиток загальних закономірностей то індивідуальна своєрідність психічного зростання.
Вивчення процесу набуття дошкільними комунікативними умінь та навичок спілкування у дошкільнят дає змогу своєчасно розробити правильну тактику комунікацій. Формувати потребу в спілкуванні з людьми, виявляти труднощі, які виникають у взаємодії з дітьми.
Сучасний стан мовленнєвого розвитку дітей кожен педагог може описати за критеріями можливих вікових досягнень, наведеній у чинній програмі виховання. Так, у 80% було зафіксовано низький і середній рівні з усіх показників та характеристик мовних та комунікативних навичок.
Одноманітний, однозначний розвиток невербальних та мовних засобів спілкування відбиває постійну тривожність, якою позначено спілкування дорослих між собою та з дітьми. При цьому відсутні інтонаціїї радості, приємного здивування, доброзичливості, захисту.В чому полягає відсутність традиційної методики розвитку мовлення від методики формування мовленнєвого спілкування?
Не можна навчитися розуміти іншу людину, не вступивши з нею в особисті контакти. Організація спілкування, яке задовольнить потреби дитини у визначенні, підвищенні, любові, активності нових вражень таким чином, є розвивальною для дитини ситуацією. Тільки сповнене особистісного змісту спілкування дитини з однолітками, дорослими малюками сприяє її самореалізації накопиченого досвіду, прояві намірів, бажання думок.
Завдання розвитку комунікативного – мовленнєвих умінь дитини:
- Створення та забезпечення цілісності та життєздатності різних комунікативних ланок, в яких бере участь дитина: «дитина - доросла», діти – дорослий,. Розвиток у дошкільнят усіх форм (емоційно – особистісне, ситуативна – ділове, поза ситуативне) і засобів (невербальні, мовні), спілкування
- .Розвиток та диференціація емоцій у дітей (моральних, інтелектуальних, естетичних), що є основою ціннісних орієнтацій.
- Формування інтелекту та дослідницької діяльності дітей і різних способів пізнання ними навколишнього світу.
- Формування творчого ставлення до організаційної діяльності та спілкування, розвиток комунікативно – мовленнєвих здібностей дошкільника.
За такого підходу до мети та завдань комунікативно – мовленнєвого розвитку дітей у дитячому садку діагностика відповідної сфери на сучасному етапі дає змогу:
- зробити висновки, щодо характеру розвитку дітей у дитячому садку, стилю взаємин дорослих з вихованцем, створення емоційно – сприятливого клімату.
- вести спостереження за змінами в комунікативно – мовленнєвому розвитку дітей в процесі спеціальних формувальних впливів (навчання мовленнєвого спілкування, корекційна робота).
Чи змінюються при цьому в методиці навчання мовного спілкування дидактична одиниця навчання?
Оскільки головним завданням стає народження думки дитини виражені в мовленні, та й дидактична одиниця аналізу та зростання мовленнєвих досягнень має відбивати цю спрямованість педагога та дитини. Такою одиницею постійної уваги стає мовленнєве висловлення, форми побудови якого – найрізноманітніші. Це: згода, заперечення, уточнення, прохання, вимога, дозвіл, порода, вдячність іт. д.
Координація комунікативних та мовленнєвих дій партнерів у спілкуванні породжує внутрішню реорганізацію переструктурування інтелектуального аналізу, прогнозів, чекань, способів вираження, перепитувань афективних станів, що з римою і змінює мовлення висловлювання дитини, сприяє розвитку комунікативно – мовленнєвої діяльності та відповідних здібностей.
Так,передумовою успішного навчання й розвитку дітей є безперечно поєднання занять із грою; дитина, захоплюється, не помічає, що її навчають, а тому легше і швидше долає труднощі. Набуває необхідних знань та навичок. Ігрові прийому знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають впевненості в своїх силах
