Дитячі казки - мова символів, що зрозуміла дитині

Улюблені нами з дитинства казки — це не просто історії, які цікаві дитині. Це й прекрасний інструмент психотерапії, що допомагає корегувати поведінку дитини та вирішувати його психологічні проблеми. Казки діють на дитину заворожуюче, тягнучи його ниткою оповідання в невідомі країни разом з казковими персонажами. Діти сприймають казку як щось само собою зрозуміле, що не викликає у них ні критики, ні обговорення.

Чому ж казка так близька дитині? Вся справа в тому, що казкові образи являють собою мову символів, який так близький нашій підсвідомості. Ці символи прийшли до нас із глибини віків, і являють собою результат роботи історичного колективного розуму. Сприйняття казки дитиною і дорослим кардинально відрізняється саме тому, що логічне мислення, життєвий досвід ще не заважають дітям на інтуїтивному рівні сприймати ці образи-символи.

Казки допомагають дитині будувати свій внутрішній світ в гармонії з підсвідомістю. Адже саме завдяки казкам у дитини є можливість програти негативні ролі і почуття, не боячись при цьому бути покараним. Асоціюючи себе з поганим персонажем, дитина починає розуміти, що після такої гри він знову стає хорошим в житті. Таким чином, дитина підсвідомо відчуває, що навіть після вчинення якоїсь помилки або поганого вчинку у нього є можливість знову стати хорошим, а не залишатися поганим назавжди.

Дитячі казки досить чітко дають дитині уявлення про чоловічий та жіночій тип поведінки, тому фахівці часто говорять про їх благотворний вплив на дитячу психіку в контексті статеворольової ідентифікації. Ідентифікуючи себе з головним героєм чи героїнею, дитина не тільки визначає для себе той чи інший тип поведінки, вона вчиться долати різні ситуації. Це дуже важливо в психологічному плані, оскільки досить часто головний герой потрапляє в небезпечні ситуації, коли поруч немає рідних, які могли б допомогти чи підказати, що робити. Сприятливий вплив казки в тому, що описуване поведінку персонажа практично завжди активне і припускає якусь дію. Головний герой дитячої казки перемагає зло і виходить з будь-якої ситуації тому, що він не тікає від небезпеки, а починає діяти і докладає максимум зусиль для подолання проблеми. Дитина співпереживає герою казки і наче проживає разом з ним в уяві всі небезпеки. Це допомагає значно зменшити страхи дитини, підвищити його самооцінку, впевненість у своїх силах і може стати в нагоді в житті. Дитячі казки вчать дитину не зосереджуватися в небезпечній ситуації на негативних емоціях, а активно діяти.

Психотерапевтичний вплив дитячих казок пов’язан із відсутністю в них прямих повчань. Емоційно-чуттєве сприйняття світу дитиною знаходиться в повній згоді з алегоричним оповіданням казок, повних чарівних образів. Дитина багато чого приймає на віру і вчиться визначати свої симпатії і антипатії по відношенню до героїв казок. Дитяча казка вселяє дитині, що добро має перемагати зло і за самою темною смугою в житті обов’язково буде світанок, несучий надію на краще.

Дитяча казка дає дитині можливість відчути нові відчуття і пережити нові ситуації, а це кращий спосіб піти від щоденної рутини і нудьги. Такі легкі емоційні струси дуже корисні для становлення дитячої психіки і благотворно діють на нервову систему дитини.

Дитячі казки активно розвивають дитячу уяву і образне мислення. Вони вчать дитину співпереживати чужому горю і розділяти радість інших. Казки також допомагають дитині розрізняти, де справжня дійсність, а де вигадка, формуючи, таким чином, критичне ставлення, як до казкових, так і до життєвих ситуацій. Психологи відзначають і позитивну роль казок у встановленні довірчих відносин між дитиною і батьками. Адже прочитана разом з мамою чи татом казка — це ще й привід до її обговорення та кращому розумінню один одного. Це прекрасне проведення часу, яке залишить в душі дитини масу позитивних емоцій.