Корекційно-розвивальна робота у структурі навчально-виховного процесу

Корекційно-розвивальна робота– це система заходів, що дозволяють вирішувати завдання своєчасної допомоги дітям, які зазнають труднощі у навчанні і шкільній адаптації.

Основне завдання корекційно-розвивальної роботи – підвищення загального рівня розвитку дитини; восповненя прогалин її попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовка дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу.

Умови організації корекційно-розвивальної роботи:

· наявність у закладі соціально-педагогічної служби;

· наявність підготовлених щодо цієї роботи педагогів-реабілітологів і дефектологів;

· відповідна матеріальна база і методичне забезпечення;

· включення у функціональні обов’язки заступника директора школи питань, пов’язаних з корекційно-розвивальної роботи;

· організація постійно діючої консультативної служби для дітей та батьків.

Методи і прийоми здійснення корекційно-розвивальної роботи узгоджуються з ідеями і принципами педагогічної підтримки.

Предметом педагогічної підтримкиє процес сумісного з дитиною визначення її власних інтересів, цілей, можливостей і шляхів подолання проблем, що заважають їй зберегти власну людську гідність і самостійно досягати очікуваних результатів у навчанні, самовихованні, спілкуванні, житті в цілому. Здійснення такої педагогічної підтримки базується на принципах:

· згода дитини на допомогу і підтримку;

· опора на наявні сили і потенційні можливості особистості;

· віра у ці можливості;

· орієнтація на здатність дитини самостійно переборювати труднощі, долати перешкоди;

· співробітництво;

· конфіденційність;

· доброзичливість й безоціночність;

· безпека, захист здоров’я, прав, людської гідності;

· реалізація принципу "не нашкодь ”;

· рефлексивно-аналітичний підхід до процесу і результату.

На сьогоднішній день педагогічному колективу доводиться працювати з дітьми яких визначають як «учнів з труднощами розвитку» або «дітей з обмеженими психофізичними можливостями».

Це такі категорії дітей:

- діти з порушенням здатності до навчання - характерний значний розрив між досягненнями в певних сферах і загальним рівнем інтелекту; можуть спостерігатися проблеми з мовою, читанням і письмом, а також труднощі з аргументацією, гіперактивність, неуважність;

- важковиховувані діти – виявляють несприятливість і опірність щодо виховного впливу;

- педагогічно запущені діти – навчання, виховання і розвиток яких представляє важку педагогічну задачу;

- діти з патологічними відхиленнями психіки, що важко піддаються виправленню, коригуванню.

Здійснення реабілітації таких дітей містить в собі систему педагогічних заходів, що спрямовані на включення дитини у соціальне середовище:

- залучення до навчальної, пізнавальної діяльності;
- залучення до соціальних контактів;
- залучення до життєвої активності у соціумі.

Щодо забезпечення цілісного, комплексного підходу у роботі з важкими дітьми необхідно належним чином вникнути: що містить в собі корекційно-розвивальна робота.

Етапи педагогічної підтримки:

1. Діагностичний – фіксація факту сигналу проблемності, проектування діагностики припущеної проблеми, встановлення контакту з дитиною проговорення проблеми самим учнем, сумісна оцінка проблеми.

2. Пошуковий – організація пошуку причин виникнення проблеми, огляд ситуації з різних сторін.

3. Договірний – проектування дій педагога і дитини, налагоджування договірних відносин і заключення договору у будь-якій формі.